Я одружений із донькою Марини Петрівни. Ця свята жінка вирішила відвідувати нас, коли їй заманеться. Моєму хлопчику рік. Він дотримується режиму, тому що в іншому виnадку стає примхливим. Якщо він не лягає спати о 21:00, ми маємо виносити його капризи. Пізно ввечері мати моєї дружини дає собі волю і приходить погратись із онуком. Вона стверджує, що не могла прийти раніше через роботу. Їй подобається розважати дитину протягом двадцяти хвилин перед відходом, а потім я намагаюся заспокоїти немовля, що nлаче, всю ніч.
Я вже давно думав, як її приструнити. Того вечора я тримав сина спати, мріючи про те, як ми з дружиною сходимо в кіно. Несподівано пролунав дзвінок від тещі. Мої почуття дуже сильні, щоб висловити їх словами. Крім того, що у сина хворів живіт, мій малюк був ще й досить дратівливим. Я постарався взяти себе в руки і розіграти ситуацію, насупившись. — О, дуже завбачливо, що ви прийшли, — зауважив я їй. — Мені потрібно терміново відвідати стоматолога, бо в мене болить зуб. Будь ласка, покладіть онука спати після того, як пограєте з ним.
У цей час моя дружина глянула на мене круглими очима. Коли ми вийшли з дому, дружина спитала: — Який зуб? Чому ти нічого не сказав? — Нумо. Сходи зі мною до клубу! Просто вимкни телефон. Ми повернулися опівночі, щоб дати моїй тещі сісти на останній автобус. І дитина, і бабуся спали. Вся квартира була залита компотом та забрудненими пелюшками. Вона спала, вмостившись на стільці. На її діловому костюмі виднілася темна пляма. Помітивши нас, вона вибігла із квартири. З того часу родичка з’являлася лише за викликом.