Сашко вирішив одружитися зі Свєтой. Дівчина була із багатодітної родини, працювала медсестрою у поліклініці. У вільний час вона сиділа з бабусями. Зарплата була невелика, тому одягалася Світлана дуже скромно. Сашко ж був із забезпеченої родини. Його дід був генералом, батько побудував свій бізнес, і Сашко мав свою справу. Всі родичі відмовляли Сашка одружитися зі Свєтой: -Та вона забере всі твої гроші, ось побачиш. Подасть на розлучення і половину відсудить, – твердили Сашини сестри. -Вона багатого життя не знала, як зрозуміє, що грошей купа-працювати перестане. Буде в тебе щодня все більше й більше просити. А якщо дитина з’явиться від цієї замарашки? – обурювалися батьки. І лише бабуся казала, що Світлана з чистою душею. Що дівчина вона добра і всієї родини ще в неї повчитися треба. Сашко одружився. Дивно, але працювати Світлана не перестала і гроші у Сашка не просила.
-А чому вона все ще ходить у такому ганебному одязі? Це ж ганчірки. Вона що зовсім нічого в моді не розуміє? – питали сестри -Їй просто так зручно, — відповів Сашко. Через якийсь час бабуся захворіла. Їй потрібна була доглядальниця і Світлана вирішила допомогти. -Я ж медсестра як-не-як, тим більше я часто сиділа з бабусями, — зголосилася Світлана. -Це вона так спеціально, щоб ближче до бабусиної спадщини бути. Ось хитра, — шепотілися сестри. Бабуся швидко пішла на виправлення і ще ближче потоваришувала зі Свєтою. Вона була для неї промінцем доброти та щастя в усьому домі. Ніхто з рідних не приділяв стільки часу та уваги їй, як Світлана. Але Сашка почало набридати просте сімейне життя: -Сумно мені, краще б нічого і не починалося, — сказав Сашко -Ну і дурень ти, таку чисту та щиру дівчину ти більше не зустрінеш, — говорила бабуся. Сашко таки розлучився зі Свєтою.