Мама помітила, що дочка Анна носити незнайому їй річ. – Це чиє? – Ми з Настею помінялися. – Я ж тобі 100 разів говорила – не брати чужі мови. До бабусі поїдеш на вихідні, попроси, щоб вона розповіла історію про чужу річ. Бабуся була рада побачити дочку з онукою. Затопила баню, пригостила чаєм. – Бабуся, мама лає ться на мене, що ми з подругою обмінюємося промовами. Що тут поганого? – Ти знаєш бабу Ніну? З Лу стареньку. Так от, раніше вона була найдобрішою людиною, яку я коли-небудь знала. І вісь, що сталося, слухай: У школі мені сподобався хлопець. Твій дідусь Петро. Він тоді тільки з армії повернувся.
Порядним був, у моїх батьків запитував дозволу кожен раз, коли ми гуляти виходили. Ніна дуже часто йшла гуляти разом з нами. Мені це дуже швидко набри дло, адже з коханим хочеться побути наодинці. Потім я дізналася, що Нінка теж була закохана в Петьку. Я ділилася з Ніною всім, що відбувалося у мене з Петею. Вона вислухувала, але я зрозуміла, що вона збирає зло бу. У день, коли призначили весілля, я ніяк не могла знайти свої туфлі. Нінка запропонувала мені надіти свої. Що робити: погодилася. Сіли ми після весілля за стіл – а ноги так болі, що аж кричати хотілося. Цього вечора все не закінчилося.