Після катастрофи на Чорнобильській АЕС жінка залишила рідне місто, але невдовзі повернулася назад. 84-річна Марія Василенко мешкає у Чорнобилі вже 36 років. Вона живе на самоті і самостійно займається домашніми справами. Марія належить до категорії людей, яких називають самопоселенцями. Хоча насправді вони просто повернулися до рідних країв, багато з них – у свої колишні будинки. До чорнобильської катастрофи Марія Василенко та її чоловік проживали на Київському провулку.
Жінка розповіла про труднощі, з якими зіткнулася після аварії, коли їм довелося блукати по різних місцях. «Я з села Копачі. До катастрофи працювала там. Пропрацювала 30 років прибиральницею у школі. До Чорнобиля переїхала за чоловіком, до його будинку. То ми тут і жили. Коли в Копачах знищували будинки, я плакала, адже там залишилося два наші рідні будинки. Ніхто в них уже не жив, бо моя мама померла до катастрофи, але це була наша земля… Будинки зруйнували та закопали, тепер їх нема…», — згадує Марія Василенко. Після вибуху на АЕС мешканців евакуювали, і родина Василенко деякий час жила у Чернігові, Києві та Дніпропетровську.
Advertisements
У Дніпропетровську вони тимчасово перебували у гуртожитку, потім вирушили до Чернігова, де мешкала сваха. Однак місця в будинку було мало, і вони вирішили повернутись назад. «Я приїхала першою. Залишилася непомітною серед ліквідаторів, які поверталися з Зеленого мису. Того ж дня попросилася на роботу і наступного дня вже почала працювати у гаражі на Чорнобильській станції. Так і пропрацювала там прибиральницею 16 років», – ділиться спогадами жінка. Після повернення до Чорнобиля, за кілька років, Марія втратила чоловіка.
«Мій чоловік теж повернувся, влаштувався працювати. Через чотири роки він помер, у 1990 році. Його поховали у Чорнобилі, за вокзалом. Ось уже 31 рік живу тут одна», — каже Марія. Марія Василенко має сина, який живе з родиною в Борисполі. Проте вона не збирається залишати Чорнобиль. Каже, що звикла до цієї землі. Тут і залишиться, хоч і зізнається, що справлятися з господарством на такій великій ділянці їй непросто. Особливо важко заготовляти дрова. Марія має родичів, але проживають вони далеко. Вона нічого не просила у них і майже ні на що не скаржилася, хоч ясно, що жити їй нелегко. З усіх благ цивілізації вона має лише телевізор і мобільний зв’язок.