Коли Антон повідомив дружину, що у вихідні його знову не буде, Ганна засмутилася. У неї однорічна дитина на руках, вона дуже втомлюється з нею, всі домашні справи на ній, а він тільки й робить, що гуляє із друзями. Але коли Антон вирішив піти, він піде. У друга весілля, і він має піти. Думка Ганни його не турбувала. У п’ятницю в обід він пішов із роботи прямо на хлопчачий вечір. Ближче до вечора дитина почала вередувати. Ганна поміряла йому темnературу, і виявилося, що в нього висока темnература. Вона зателефонувала чоловікові, щоб він приїхав, але Антон кинув слухавку, сказавши, що, мабуть, у нього зубки ріжуться і нічого там серйозного немає.
Advertisements
Але дитині ставало гірше. Ганна викликала швидkу та зателефонувала своїм батькам. Чоловіку спробувала зателефонувати, але він вимкнув телефон. Батьки примчали одночасно зі швидkою. Ліkар сказав, що у дитини серйозна недуга і їй необхідне стаціонарне ліkування. Дитину поклали до ліkарні. Вранці батьки Ганни відвідали її з дитиною та принесли їжу та необхідні речі. Антон прийшов пізно, побачив, що вдома нікого немає, вирішив, що дружина з дитиною у батьків, і навіть не дзвонив Ганні. Наступні два дні він також гуляв із друзями, а про те, що дружина з дитиною у ліkарні, дізнався лише у понеділок.
Advertisements
Поговорив із дружиною, спитав, коли вони додому повернуться, а Ганна сказала, що ліkар поки що нічого не говорив про виписку. Обіцяла подзвонити йому, коли вже виписуватимуть. Попросила більше їй не дзвонити, тому що дитина прокидається і вередує. Коли її виписували, Ганна зателефонувала батькам. Вони зустріли її та запропонували трохи пожити у них. Ганна погодилася бачити чоловіка їй не хотілося. Чоловік подзвонив їй увечері із претензіями, чому вона йому не подзвонила. — А ти людина зайнята, ось я і вирішила тебе не турбувати, — хитро сказала Ганна. — Але коли ж ви повернетесь додому, – питав він. — Я не готова до цього. Ти людина ненадійна, і я не впевнена, що повернуся до тебе взагалі.