Олег-40-річний чоловік, не одружений. Ще кілька років тому він був завидним нареченим для всіх жінок. Кожна хотіла б собі такого чоловіка. Високий, симпатичний і досить-таки баrатий. А зараз з перерахованого вище залишилося тільки баrатство. Він вже не молодий, волосся на голові стало менше, і живіт з кожним днем все більше зростає. Він сам добре розумів це, тому уперше в житті серйозно став думати про одруження. Але у нього були сумніви з цього приводу, чи знайде він підходящу собі дружину, адже характер у нього не з легких: він грубий, строгий і жорсткий. І так як все його оточення про це знає, жінки заздалегідь попереджають тих, кому він починає подобатися, щоб трималися від нього подалі. Тому він розумів, що у нього мало шансів. Він розповів друзям про свої побоювання, і вони дали йому кілька порад, завдяки яким він, через пару місяців вже одружився. На наступний день після весілля Олег вирішив розповісти дружині про свої вимоги: — Ти будеш жити в моїй квартирі, і це має бути великою честю для тебе.
У нас завжди повинен бути порядок у всьому і скрізь. Стався до цього дуже серйозно. — А це як? — здивувалася Олена і мило посміхнулася. — Пояснюю один раз , — з усмішкою сказав Олег. — Ти повинна чітко усвідомити, що в будь-який момент можеш втратити це щастя. Я дуже сувора людина, і ти повинна звикнути до цього і змиритися. І так, рушники завжди повинні бути сухими і висіти на своїх місцях. Головне-акуратність. Зрозуміло? Олена кивнула і продовжила уважно слухати. — Проходимо далі, на кухню… Вони пішли на кухню, і Олег детально виклав всі свої вимоги. Протягом години вони пройшлися по всіх кімнатах квартири. — Все зрозуміло? — Так kоханий, — посміхнулася Олена , — а о котрій будеш удома? — Навіщо тобі ця інформація? — Щоб вечерю приготувати. — хмм … Коли я прийду, про це ти ніколи не будеш знати, але вечерю повинна готувати вчасно. І не дай Бог мені не сподобається те, що ти приготувала.
Advertisements
Не ображайся, але викину в сміття і покараю. — Я все почула, kоханий. Все у нас буде добре, — відповіла Олена і знову посміхнулася. Ця посмішка не вийшла з його голови весь день. Увечері, перед тим як поїхати додому, він зайшов в ресторан і смачно поїв. Він хотів перевірити дружину, і для цього, він повинен був, не спробувавши їжу, сказати їй, що вона огидна, і, що він не буде це їсти. І так цілий тиждень. Олег приїхав додому. Тиша. — Є хто вдома? Я повернувся. — Це ти, — байдуже відповіла Олена, — я телик дивилася і заснула. — Вечеря готова? — Вечеря? Ах, так, вечеря! Ну підемо, подивимося. Олег вже готував запланований текст, як Олена сказала: — Сідай за стіл , — і поставивши перед ним тарілку з гречаною кашею, додала, — значить так! Каша холодна, несолона. Якщо до кінця її не з’їси, вини тільки себе. Я піду, і ти мене більше ніколи не побачиш.
Гаразд, жартую. Побачиш, звичайно, але з іншим. Забула сказати, я знаю, що ти був у ресторані. Уявляю, як болісно буде з’їсти цю огидну кашу на ситий шлунок. Олег був в подиві. — Хочеш запитати, чому так сувора і груба з тобою? Так знай! Так буде завжди, якщо ти хоч раз посмієш не відповідати на мої запитання. А зараз ти будеш їсти цю кашу, і нагадую, до дна. Чим раніше почнеш, тим швидше закінчиш! Олену попередили про «особливості» свого чоловіка. Але вона не стала бігти від нього. < < Добрими і ласкавими чоловіки не народжуються, а стають під жорстким контролем дружини>>, — твер дила вона. І була права. Олег з’їв всю кашу за хвилини: <<нарешті я знайшов ту, яка мені потрібна. Я мріяв про неї все своє життя>>.