Чоловік придумав найдурнішу відмовку своєї зра ди, яку тільки можна було придумати. Сказав, що зра див мені зовсім випадково. Неначе оком моргнув. Я йому не вірю, якщо справа стосується такої серйозності, як зра да, то не може бути будь-яких випадковостей. Того вечора він збирався на день народження до його найкращого друга на дачу. Але я не поїхала, тому що половину гостей я не знаю, та й втомилася я після роботи. Хотілося спокійно відпочити вдома і подивитися телевізор. Стежити за дорослим чоловіком, який вже 5 років був моїм чоловіком, з яким у мене маленький син, мені здавалося дурним. І даремно я так думала, тому що стежити потрібно було. На тому дні народженні виявилася його колишня дівчина.
При чому розлу чилися вони з чоловіком аж 8 років тому, тоді мене в його житті і в помині не було. Як сказав мені сам чоловік, то він сильно наnився. На стільки сильно, що не міг і рухатися. А його колишня просто скористалася моментом. Прийшов тоді чоловік майже о 4 ранку і відразу завалився спати. На ранок він сидів похмуріше хмари, а потім сказав, що повинен повідомити мені щось важливе, я так і зрозуміла, що зараз буде щось поrане. Таке ставлення до себе я терпіти не збиралася, тому моментально вигнала його з дому.
Я не можу у себе в голові пробачити його. Адже навіть, коли я була ваrітна, у нього і думки про зра ду не було. Після полоrів я була такою нер вовою, такою nсихованою. Але він завжди був поруч і підтримував мене, хоча міг теж зірватися і зра дити. До нескінченних прощень приєдналася і мати чоловіка. Свекруха мені ось, що сказала: — Ну нічого страшного, і таке в житті буває. Кожен чоловік хоч раз в житті, але зра aджує, тим більше він був не тверезим. Для мене це не виправдання. Поки що ми з чоловіком живемо окремо. 4-х річний син сумує за татом, але я не можу його зараз бачити, навіть не знаю, чи прощу його коли-небудь.