Андрій вирішив покататися на машині перед святом, і раптом до нього на шлях стала якась дівчина з сином. У них явно не все було гаразд

– Мамо, я піду, трохи покатаюся, – сказав Андрій. – Синку, до Нового року три години залишилося… П’ять років тому у Ольги Захарівни не ста ло чоловіка. А три роки тому двадцятип’ятирічний Андрій привів у будинок жінку, на сім років старшу за себе. – Ти в мене такий гарний, добре заробляєш. Ти не можеш знайти собі молодшу молоду! Андрюша, прошу тебе, не губи своє життя! – сказала мати. Більше ні ця, ні інші в їхньому домі не з’являлися. А Ольга Захарівна звинувачує себе, що зламала щастя синові… Півроку тому Андрій нарешті купив собі машину. Він дуже любив кататися містом. Просто так. В своє задоволення. Іноді підвозив пасажирів. Гроші зайвими не бувають. А сьогодні він виїхав із двору, щоб просто покататися. Машину гальмувала дівчина з хлопчиком. На її очах блищали сльозинки.

– До вокзалу, – сказала вона. – До Нового року менше години залишилося. Я не знаю, що у вас трапилося, але такої ночі nлакати не можна. Так, хлопче? – звернувся Андрій до хлопчика. – Ми приїхали до бабусі зустрічати Новий рік. А вони з мамою посва рилися, – тихо сказав він. – Мишко! – Обсмикнула його мати. – Ні на який вокзал я вас не повезу. Подумайте про сина. Він же замерз. А ви ще бажаєте залишити його без свята! – Нам потрібно на вокзал, – повторила вона. – Моя мама багато смачного наготувала. Десять людей можна нагодувати. Ми зараз поїдемо до мене і святкуватимемо. Поїдемо, Мишко?

– Ура, – радісно вигукнув хлопчик. – Мамо, ну давай поїдемо. – Мама буде рада. Весь біль необхідно залишити році, що минає, а в новий рік входити потрібно з веселою посмішкою. – Мама! – крикнув Андрій, ледве відчинивши двері. – Зустріч гостей! Із кухні вийшла Ольга Захарівна. Вона здивовано розглядала гостей. – Це моя мама, Ольга Захарівно, – сказав він. – А це Мишко і… – Андрій глянув на молоду жінку, яка без пальта та шапки, була тендітною, молоденькою та дуже привабливою… – Анастасія, – представилася дівчина. – Мамо, запрошуй гостей за стіл, – весело сказав Андрій. Андрій відкрив ігристе, розлив і підняв келих – З новим роком!.. Ніхто з них і припускав, що надалі їхні долі переплетуться в тугий вузол.

Leave a Comment