Скільки дівчат до мене було? Я, мабуть, і тебе втрачу. – Я не знав, що ти така! Чому ти nлачеш? – Я хочу, щоб ти був мені вірний. Я хочу, щоб ти любив мене. На галявині, відсунувши гілки, Роман виявив сина Мишу і сусідську дівчинку Катю. – Тітка ніколи не пробачить мені, якщо дізнається, що я зробила. Вона мене з хати вижене! Роман більше не захотів слухати і, взявши дрова, пішов додому. Запалив піч і поставив на неї картоплю. І тут повернувся Мишко, його син. – Сину, що ти робиш? Ні в армії, ні в житті ти нічому не навчився. Ти маєш одружитися! – А що? -Тому що в будинку має бути господиня! Тоді у будинку буде порядок! Як довго ти продовжуватимеш обма нювати жінок? Коли ти Катьку додому приведеш до нас? – Яку Катю, я не знаю. – Ти бачиш, який у нас тут бардак без жіночих рук! -У нас у будинку все гаразд тато.
Пройшло 2 місяці. За ці три місяці Мишко мало спілкувався з нею. – Ми давно не бачилися. Ти чимось обра жена на мене? Може, зустрінемося в тебе вдома? – Будь ласка, ні! – В чому справа? Ти злишся на мене? Що сталося? – Мишко, ти мені не потрібний, якщо я не потрібна тобі як законна дружина! Не турбуй мене більше, йди! – Заявила Катя і пішла. “Що буде з тіткою, коли вона дізнається про те, що я вже ваrітна? І Мишко не хоче одружитися зі мною!” – думала дівчина. Коли настав слушний момент, тітка дізналася. – Ти так мене зrаньбила! Що ж робити далі? – Але тітка! Я знайшла кохання! Але він не хоче одружитися, і це не моя вина. – Що ж ми тепер робитимемо?