Діма, шестирічний онук Сергія, прийшов на кухню. Вигляд у нього був не дуже. Якийсь перелякано-скуйовджений. — Дідусю, можна я молоко поп’ю? Дід здивувався. Онук ненавидів молоко. — Молоко?! Звичайно можна. Хлопчик відкрив холодильник, дістав пляшку і з тремтінням у руках налив собі молока у склянку. Випив разом. Налив другу склянку. — Дідусю, холодильник холодить через струм? — Не струм, а електрика, — машинально поправив дід, і не переставав дивуватися, потім стрепенувся, — ти то звідки про струм знаєш?
– Знаю. — Ну, через електрику, в тому числі. Там ще куnа всякого наворочено. — Дивна вона, це електрика. У холодильнику холодить, у плиті гріє, у пральній машині крутить. То що таке, цей струм? — Ну я тобі можу розповісти, але ти багато чого не зрозумієш. Ось підеш до школи, потім до інституту. Там тобі пояснять, що це таке. Ти краще зараз казку почитай. — А можна я тут читатиму? — Запитав онук. — На кухні? А чому не у себе в кімнаті? — Дід не переставав дивуватися. — Не хочу. Там струм… — До чого тут струм? — Він із розетки вистрибнув. — Що? Дід кинувся до кімнати онука. На підлозі валялися викрутка та кришка розетки. — Дімко! Ти що?
Ти зняв кришку? Онук просунув голову у двері: — Угу. – І чому ти це зробив? — вже заспокоївшись , спитав дід. — Дідусю, не гнівайся, будь ласка, — почав розповідати хлопчик. — Я перевіряв, що буде, якщо торкнутися струму? Я нагріюся, чи охолоджуся, чи закручуся? — Ну і як? Що дізнався? — вже зовсім заспокоївшись, спитав дід. — Щиплеться, — похнюпився онук. — Гаразд. Добре, що все обійшлося, – сказав дід, прикручуючи кришку до розетки. — Молоко ще будеш? Дід з цікавістю дивився на онука. — Буду, — впевнено відповів той. — А чому? — спитав дід. — Як чому?! Воно ж смачне, — відповів онук і пішов на кухню. Сергій проводив онука поглядом і думав: «Ну і який зв’язок між електрикою і молоком?».