Вадим та його батько обговорювали романтичні стосунки, сидячи за кухонним столом. Вадим поділився своєю думкою про те, що купувати подарунки чи квіти жінкам на побачення необов’язково, і це роблять лише невпевнені чоловіки. Його батько, зі свого боку, не погодився і пояснив, що це просто знак уваги. Вадим стверджував, що жінки рівні чоловікам і цілком здатні подбати про себе самі, і він не хотів бути справжнім чоловіком, тобто жіночим слугою. Це розлют ило його батька, і в результаті вони дуже посва рилися. Після сварkи Вадим довго і щосили намагався знайти жінку, яка розділяла б його погляди на рів ність.
Нарешті Вадим познайомився з Юлею, розумною та цікавою дівчиною, і запропонував дружити у соціальних мережах. За кілька днів вони домовилися зустрітися особисто і сходити до кафе, причому кожен мав заплатити за своє замовлення сам. Юля приїхала недбало одягнена, і Вадим спитав її: – А ти завжди ходиш на побачення у такому вигляді? -Ми всі рівні, і немає необхідності вбиратися або фарбуватися. Їхнє побачення пройшло добре, і вони насолоджувалися суспільством один одного. Коли настав час розплачуватися, Вадим вдав, що забув свій гаманець , але Юля без вагань запропонувала заплатити за них обох.