Повертаючись додому з роботи, Олена обмірковувала те, як буде оnлачувати kредити дочки в університеті. Зарnлата ніби виnаровувалася. Раптом вона помітила свою дочку, яка сиділа на лавці з чоловіком. “Швидше за все це молода людина моєї дочки, якого вона ретельно приховує від нас» – подумала Олена і підійшла до них. – Привіт, не мерзните? Дочка Олени забарилася і подивилася на маму, а після на хлопця. Хлопець з доброю посмішкою розглядав жінку. – Ні, ось, присіли каву випити на свіжому повітрі. А ти з роботи? – Так, донечко. Підемо до нас додому, у мене є смачні печива з чаєм. Чи не мерзнути ж на вулиці? Та й з кавалером твоїм познайомимося. До речі, Мене Олена звуть. – Приємно познайомитися, Олена. Мене звуть Марк.
Я тільки “за”! Марго, пішли, я вже давно до тебе напрошуюся, ось і відповідний випадок. – Марку, може іншим разом? Мені так гуляти кортить… – У мене руки задубіли, я приймаю запрошення твоєї мами. – Чудово! Обігрієтеся і чаєм смачним частую, вам сподобається . Маргарита знехотя пішла за матір’ю. А ось Марк був дуже радий і крок був його швидше. Вони увійшли в будинок. Марк з великим інтересом розглядав фотографії на стінах і запитав: – Олена, а у вас є фотографії з Єгипту? дуже хотілося б на них подивитися. Олена здивувалася-звідки у нас фотографії з Єгипту, ми там ніколи не були. – Дивно-промовив Марк – а мені Марго говорила, що Ви там щороку відпочиваєте. – Якби… Олена здивовано подивилася на свою дочку. Маргарита весь час подавала їй якісь знаки, але Олена не розуміла, що все це означає.