Кілька місяців тому мою свекруху було госпіталізовано у зв’язку з ін сультом. Її сестра здебільшого була з нею в лі карні, хоча я іноді брала турботу про неї на себе. Оскільки я мала маленьку дитину, я не могла робити це так часто. Після лі карні я привезла її до себе додому, де ми живемо з моїми сестрами, я, мій чоловік та наша дочка. Я виділила їй окрему кімнату та ліжко. Ми спимо в коридорі. Вибачте за подробиці, але я навіть купала її і робила все, що потрібно лежачій людині. Ніхто з її родини не приходив доnомагати нам із чоловіком доглядати за нею протягом трьох місяців. І ось. Декілька днів тому я пішла на прогулянку з дитиною і не взяла з собою води.
Залишивши дитину в сусідки, я піднялась у квартиру. Моя свекруха, певне, не помітила, що хтось прийшов. І я чую, як вона комусь каже: – Моїй дитині вона не потрібна. Сподіваюся, я зможу знайти йому чудову жінку, яка любитиме його та підтримуватиме у всьому. А ця справді зруйнувала життя моєї дитини. Вона виплюнула одну дитину і вважає, що всі повинні обережно оминати її. У всіх вуха відваляться, якщо я відкрию свій рот. Погляньте на неї… Я була в такій люті, що вибігла з дому, з жахом, що коли я підійду до неї, то зроблю щось жа хливе в пориві гніву.
Я дуже засмучена… досі не можу прийти до тями. Я взяла її у свій будинок і дбала про неї… і виявилося, що вона ставиться до мене так. Я зневажаю її… Увечері я прийшла до тями і попросила чоловіка забрати свою матір з мого будинку, тому що залишатися разом не варіант. Мій чоловік досі засмучений, тому що я відмовилася відвідувати її після того, що почула про себе… вірніше, що вона про мене думає… Ось такий сюжет. Як би не намагалася невістка, вона в кращому разі ніхто для свекрухи, а в гіршому, як у моїй ситуації, вона ексnлуатуватиме свою невістку, потай зневажаючи її.